Інформація про оскарження неналежної поведінки судді або працівника суду.

 Якщо під час або за наслідками розгляду Вашої справи в суді, суд ухвалив рішення, а Ви з ним не погоджуєтеся, у Вас є право оскаржити це рішення спочатку в апеляційному, а потім, за потреби, у касаційному порядку до суду вищого рівня.

Якщо ж під час візиту до суду Ви зіштовхнулися з неналежною поведінкою судді або працівника апарату суду, Ви можете поскаржитися на таку поведінку. Адже суддя та працівник суду мають відповідати не лише високим професійним, але й моральним якостям.

Запам’ятайте, що інших способів добитися перегляду судових рішень, ніж ті, що встановлені процесуальним законом, немає. Якщо Вас не влаштовує судове рішення, немає сенсу писати в усі державні органи, Президенту, Верховній Раді, Кабінету Міністрів, бо ці органи не мають жодних повноважень щодо перегляду судових рішень.

Скасування або зміна судового рішення судом вищої інстанції не є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягли за собою істотні наслідки.

Звернення щодо поведінки судді,

яке може мати наслідком дисциплінарної відповідальності судді

Відповідно до статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюють:

- Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;

- Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізова­них судів та судців Верховного Суду України.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України затвердила та розмістила на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді згідно з положеннями статті 92 Закону:

1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил підсудності чи підвідомчості;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;

3) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

4) умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6) неповідомлення суддею органів суддівського самоврядування та правоохоронних органів про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення відбулося в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);

8) втручання у процес здійснення судочинства іншими суддями;

9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;

10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, передбачених законодавством;

11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;

12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам;

13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради юстиції;

14) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.

2. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків. 

Відповідно до частини третьої статті 93 Закону скарга (заява) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:

1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;

2) прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), на дії якого (яких) скаржиться заявник;

3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного правопорушення, що відповідно до частини першої статті 92 цього Закону може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді;

4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені заявником відомості. 

Скарга (заява) підписується заявником із зазначенням дати її підписання.

Застереження!

Частиною п’ятою статті 93 Закону визначено, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Відповідно до частини другої статті 93 Закону адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної скарги (заяви). Адвокат, прокурор зобов’язаний відмовити у зверненні зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді за наявності конфлікту інтересів, а також у разі, якщо такий адвокат є учасником судового процесу, в якому бере участь суддя, щодо поведінки якого подається відповідне звернення. За подання завідомо безпідставної скарги про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності адвокатом, такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про звернення громадян» витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно від форм власності, об'єднанням громадян, засобами масової інформації у зв'язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду.

Відповідно до положень частини шостої статті 93 Закону за результатами перевірки скарги (заяви) на прийнятність до розгляду, звернення повертається без розгляду, якщо:

1) звернення не відповідає визначеним цим Законом вимогам;

2) звернення містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують честь і гідність будь-яких осіб;

3) наведені у зверненні відомості стосуються тільки поведінки учасників процесу, працівників апарату суду або інших осіб;

4) у зверненні порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, звільнених з посади судді, суддів провадження щодо яких не підвідомче відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження, а також суддів, повноваження яких припинено у зв’язку зі смертю;

5) звернення стосується оскарження судового рішення, ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством;

6) факти неналежної поведінки судді, що повідомляються, вже були предметом перевірки і щодо них у дисциплінарному провадженні прийнято рішення.

Пам’ятайте! Згідно з частиною третьою статті 6 Закону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Оскарження неналежної поведінки працівника суду 

Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Контроль за ефективністю діяльності апарату суду здійснює голова суду.

Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, а також функціонування автоматизованої системи документообігу.

Керівник апарату розподіляє обов'язки між працівниками апарату суду і забезпечує дотримання трудової дисципліни.

Зі скаргою (заявою) щодо неналежної поведінки працівника апарату суду Ви можете звернутися до керівника апарату, а якщо таким працівником є сам керівник апарату чи його заступник, – то до голови суду. Таку скаргу (заяву) слід викласти у письмовій формі та надіслати на адресу суду поштою, або передати її працівнику апарату суду, відповідальному за приймання судових справ і кореспонденції (копію скарги зі штампом суду та реєстраційним номером бажано залишити у себе). Після реєстрації скарги (заяви) її передадуть керівнику апарату суду або голові суду, який зобов’язаний розглянути скаргу (заяву) і письмово повідомити Вас про результати перевірки і суть прийнятого рішення.

Скаргу (заяву) також можна заявити усно під час особистого прийому керівництвом суду.

Крім того, скаргу (заяву) щодо неналежної поведінки керівника апарату  суду чи його заступника також можна подати Голові Державної судової адміністрації України.

Якщо Вам відомо про вчинення працівником апарату злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, наприклад, вимагання хабара, зверніться з відповідним повідомленням або заявою про злочин до органів внутрішніх справ (поліції), в прокуратуру або Служби безпеки України. Про результати розгляду та перевірки Вашої заяви Вам мають повідомити письмово.